15 травня. Самостійне опрацювання

Красиві слова і красиве діло

        Серед поля стоїть маленька хатка. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.

        Одного разу серед літнього дня захмарило і пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці і дивилися, як з неба ллє, мов з відра.

    Коли це бачать, до хатинки біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому мокра, як хлющ. Він тремтів від холоду.

    І ось перший з тих хлопців, що сиділи в сухому одязі, сказав: - Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе... 

    Другий теж промовив красиві слова: - Як страшно опинитися в зливу серед поля. Я співчуваю тобі...

    А третій не промовив жодного слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху.

        Гарні не красиві слова. Гарні красиві діла.

Василь Сухомлинський