Красиві слова і красиве діло Серед поля стоїть маленька хатка. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі. Одного разу серед літнього дня захмарило і пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці і дивилися, як з неба ллє, мов з відра. Коли це бачать, до хатинки біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому мокра, як хлющ. Він тремтів від холоду. І ось перший з тих хлопців, що сиділи в сухому одязі, сказав: - Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе... Другий теж промовив красиві слова: - Як страшно опинитися в зливу серед поля. Я співчуваю тобі... А третій не промовив жодного слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху. Гарні не красиві слова. Гарні красиві діла. Василь Сухомлинський
Блог вчителя початкових класів
Кремінського ліцею № 4 Кремінської міської ради